Загальні поняття.
В світлі останніх подій, навколо питання можливої депортації точаться дискусії, думки, здогадки. Багато людей взагалі не розуміє міжнародного законодавства, відмінностей між термінами «депортація» і «екстрадиція». Через залякування, люди йдуть на дивні, іноді абсурдні кроки, піддаючись загальній паніці. Тому , сьогодні розглянемо дане питання і спробуємо розвіяти найбільш поширені , нічим не підкріплені страхи і міфи, і пояснимо, кому дійсно варто замислитися.
Депортація – це офіційний процес видворення особи або групи осіб з країни або території, зазвичай через порушення законів або відмову відповідати умовам перебування. Це може статися з іноземцями, які порушили міграційні правила, або з особами, які визнані небезпечними для суспільства з інших причин. Процедура депортації може включати в себе арешт, слухання в суді та подальше видворення особи з країни. Депортація може бути проведена у зв’язку з різними порушеннями, такими як нелегальне перебування, злочини або інші порушення міграційних законів.
Екстрадиція – це правовий процес, в рамках якого одна країна передає іншій особу, яка перебуває на її території, для ставлення до правосуддя або виконання покладених на неї кримінальних обвинувачень чи вироків. Цей процес базується на домовленостях між країнами або на існуючих міжнародних угодах.
Екстрадиція може стосуватися громадян будь-якої країни та включати різноманітні злочини, від серйозних кримінальних порушень до менших правопорушень. Процедура екстрадиції включає в себе подання офіційного запиту, розгляд у відповідних судових органах та, в разі позитивного рішення, видачу особи в іншу країну для подальшого судочинства чи виконання покарання.
Примусове видворення і війна.
За останній рік, Польська влада депортувала більше 200 українців, основною причиною таких дій було грубе порушення норм права і правил перебування іноземців в республіці. Питання юридичного характеру, пов’язані з перебуванням та працею іноземців на території Польщі, регулюються різними правовими актами, проте завжди у першу чергу слід звертатися до Закону від 12 грудня 2013 року про іноземців. Саме там визначена інституція депортації, яку в польському праві називають обов’язком повернення.
В Законі про іноземців можна знайти перелік причин, які призводять до видачі рішення про депортацію. Рішення про зобов’язання до повернення видаватиметься іноземцеві, зокрема, коли:
1. Перебуває в Польщі нелегально (заборона повернення – від 6 місяців до 3 років).
2. Працює в Польщі без відповідних документів (заборона повернення – від 1 року до 3 років).
3. Займається в Польщі підприємницькою діяльністю незаконно (заборона повернення – від 1 року до 3 років).
4. Його дані занесені до списку іноземців, перебування яких на території Польщі небажаним (заборона повернення – від 3 до 5 років).
5. Перетнув або намагався перетнути кордон незаконно (заборона повернення – від 6 місяців до 3 років).
6. Мета і умови його перебування в Польщі не відповідають заявленим (заборона повернення – від 6 місяців до 3 років).
З вищенаведеного , робимо висновок. Депортація українця з території Польщі можлива тільки у випадку порушення особою внутрішніх правил країни перебування.
А що ж з екстрадицією? З початку 2022 року, з 24 лютого, до Польщі направились більше 80 тисяч українців придатного для призову віку; однак точна кількість тих, хто виїхав легально, залишається невідомою.
Також існує припущення, що Польща та інші країни ЄС можуть отримати значну кількість запитів про екстрадицію українців, які виїхали завдяки хабарям. Однак для цього Україні необхідно оформити міжнародний ордер на арешт кожної особи, довести провину, відкрити кримінальну справу, надати беззаперечні докази вини, але в будь-якому випадку, остаточне рішення прийматиме польський суд на підставі норм міжнародного законодавства.
Отже, Польща дійсно депортувала з країни кількох українських громадян, але це сталося через їх доведену вину у незаконному переправленні мігрантів до Європи, що підпадає під ознаки кримінального права.
А що говорить міжнародне право на цю тему?
У трьох ключових міжнародних угодах: у Європейській конвенції про видачу правопорушників від 13.12.1957 (ст.ст. 2-11); в Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22.01.1993 (ст. 57); та в Конвенції про екстрадицію від 26.12.1933 (ст. 3). – зазначаються обставини, що унеможлюють і забороняють країнам- підписантам зазначених угод видати осіб за вимогою їх країни походження.
Зазначені конвенції визначають так звані „обов’язкові” підстави для відмови у видачі особи, що ґрунтуються на доказах, що забезпечують захист прав та свобод людини, яку розглядається питання про її видачу.
В першу чергу, однією з ключових причин для відмови у видачі особи є наявність воєнного стану на території України. Це обставина, яка стала основою для ряду рішень іноземних судів про відмову в екстрадиції, оскільки Україна не може забезпечити безпеку особам. Це стає важливою у зв’язку з положеннями статей 2 та 3 Конвенції про захист прав та основних свобод людини.
Також, відповідно до статті 3 Європейської конвенції, видача особи не здійснюється з метою переслідування чи покарання особи з урахуванням її раси, релігії, національної приналежності чи політичних переконань.
З урахуванням наявності ситуації непереборної сили, що представляє собою воєнні події в Україні, питання щодо видачі осіб в країну походження на вимогу національних правоохоронних органів і судів, безперечно з практичної точки зору пов’язаним із значною кількістю вагомих перепон, про це неодноразово заявляли і польські представники влади. Крім того, такі особи захищені не тільки національним , але і міжнародним законодавством.
З приводу депортації , ми теж розібралися, що вона може бути застосована лише до осіб, які грубо порушують норми легального перебування в іноземній країні.
В будь-якому випадку, якщо особа зазнає переслідування або існує загроза примусової видачі (висилання) її в країну походження, радимо одразу звертатися до професійного адвоката, поки справу можна вирішити на перших етапах її розгляду. Особливо це стосується осіб, які на сьогодні вже отримали в паспорт штампи про «депортацію з відстрочкою», вчасне звернення до юриста, який допоможе вам анулювати депортацію, якщо є така можливість.
